місячник

МІ́СЯЧНИК¹, а, ч.

1. Проміжок часу в 30 днів, признач. для якої-небудь роботи або проведення громадської кампанії.

Ці товариські змагання присвячувалися початкові місячника радянсько-угорсько-німецької дружби (Собко, Стадіон, 1954, 3).

— Як ви вважаєте, силами школярів ми зуміємо насадити сто гектарів лісових смуг?.. — 3 неділі оголосити місячник лісу… (Логв., Літа.., 1960, 45).

2. Книжка, журнал, періодичне видання, що виходять один раз на місяць.

У 1878-79 р. видавав я разом з М. Павликом редагований в соціалістичному дусі місячник "Громадський друг" (Фр., І, 1955, 36);

Перші книги місячника [журналу "Життя й революція"] були явно науково-популярного, інформаційно-реферативного напрямку (Вітч., 8, 1968, 166).

МІ́СЯЧНИК², а, ч., іст. Кріпак, який одержував місячину.

Селян переводили [поміщики] в розряд дворових., і платили за роботу натурою — мізерним місячним пайком і одягом.. Особливо швидко зростала кількість місячників на Лівобережжі і на півдні України (Іст. УРСР, І, 1953, 387).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. місячник — мі́сячник 1 іменник чоловічого роду проміжок часу; журнал мі́сячник 2 іменник чоловічого роду, істота кріпак Орфографічний словник української мови
  2. місячник — I -а, ч. 1》 Відтинок часу в 30 днів, признач. для якої-небудь роботи або проведення громадської кампанії. 2》 Книжка, журнал, періодичне видання, що виходять один раз на місяць. II -а, ч., іст. Кріпак, який одержував місячину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. місячник — МІ́СЯЧНИК¹, а, ч. 1. Проміжок часу в 30 днів, признач. для якої-небудь роботи або проведення громадської кампанії. Ці товариські змагання присвячувалися початкові місячника радянсько-угорсько-німецької дружби (В. Словник української мови у 20 томах
  4. місячник — Мі́сячник, -ка, у -ку; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. місячник — Місячник и місяшник, -ка м. Лунатикъ. Св. Мт. XVII. 15. Словник української мови Грінченка