міфічний —
Чи завжди можуть виступати паралельно слова міфічний і міфологічний? Міфічний походить від іменника міф, який найчастіше вживають у таких двох основних значеннях: прямому – “стародавнє народне сказання про богів і героїв” та переносному...
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
міфічний —
міфі́чний прикметник
Орфографічний словник української мови
міфічний —
-а, -е. 1》 Стос. до міфа (у 1 знач.). 2》 перен. Овіяний легендами; легендарний (у 2 знач.). 3》 перен., розм. Вигаданий, неіснуючий, фантастичний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
міфічний —
МІФІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до міфа (у 1 знач.). Міфічні істоти живуть у драмі [“Лісова пісня” Лесі Українки] цікавим і оригінальним життям (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
міфічний —
міфі́чний (грец. μυθικός) пов’язаний з міфами; вигаданий, казковий.
Словник іншомовних слів Мельничука
міфічний —
ВИ́ГАДАНИЙ (який насправді не існує), ВИ́ДУМАНИЙ, ПРИДУ́МАНИЙ, НАДУ́МАНИЙ, НЕДІ́ЙСНИЙ, ЛЕГЕНДА́РНИЙ, МІФІ́ЧНИЙ, АПОКРИФІ́ЧНИЙ книжн. (який існує тільки в легендах, міфах).
Словник синонімів української мови
міфічний —
МІФІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до міфа (у 1 знач.). Міфічні істоти живуть у драмі ["Лісова пісня" Лесі Українки] цікавим і оригінальним життям (Рад.
Словник української мови в 11 томах