надпити

надпи́ти

[надпити^е]

-д'іпйу, -д'іпйе^иш/-д'іпйеш, -д'іпйе^имо, -д'іпйе^ите^и/-д'іпйе^ите; мин. -пиў, -пи^ела; нак. -пий, -пийте^и

Значення в інших словниках

1. надпити — надпи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. надпити — див. надпивати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надпити — НАДПИ́ТИ див. надпива́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. надпити — ВИПИВА́ТИ (пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її), ВИХИЛЯ́ТИ розм., ВИСУ́ШУВАТИ розм., ОСУША́ТИ, ОСУ́ШУВАТИ розм., ВИЦІ́ДЖУВАТИ розм., ПРОПУСКА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., НАПИВА́ТИ розм.; ПЕРЕХИЛЯ́ТИ розм., РОЗПИВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. надпити — Надпи́ти, надіп’ю́, -ді́п’єш; -ді́п’ють  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. надпити — НАДПИ́ТИ див. надпива́ти.  Словник української мови в 11 томах
7. надпити — Надпити см. надпивати.  Словник української мови Грінченка