1. Орфоепічний словник української мови

надпити

надпи́ти

[надпитие]

-д'іпйу, -д'іпйеиш/-д'іпйеш, -д'іпйеимо, -д'іпйеитеи/-д'іпйеите; мин. -пиў, -пиела; нак. -пий, -пийтеи

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надпити — надпи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. надпити — див. надпивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надпити — НАДПИ́ТИ див. надпива́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. надпити — ВИПИВА́ТИ (пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її), ВИХИЛЯ́ТИ розм., ВИСУ́ШУВАТИ розм., ОСУША́ТИ, ОСУ́ШУВАТИ розм., ВИЦІ́ДЖУВАТИ розм., ПРОПУСКА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., НАПИВА́ТИ розм.; ПЕРЕХИЛЯ́ТИ розм., РОЗПИВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. надпити — Надпи́ти, надіп’ю́, -ді́п’єш; -ді́п’ють Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. надпити — НАДПИ́ТИ див. надпива́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. надпити — Надпити см. надпивати. Словник української мови Грінченка