надприродний

надприро́дний

[надприероднией]

м. (на) -дному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надприродний — (якого не пояснити природними закономірностями) неземний, надземний, (з проявом чудес) чудесний, (пов'язаний з потойбічним світом) містичний, (якого нема в дійсності) нереальний, ірреальний, (з долею фантастики) фантастичний. Словник синонімів Полюги
  2. надприродний — надприро́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. надприродний — Надлюдський, незвичайний, незбагненний, неземний, несвітній, несвітський, НЕСОСВІТЕННИЙ, НАДЗЕМНИЙ, філ. трансцедентальний. Словник синонімів Караванського
  4. надприродний — -а, -е. 1》 Якого, за містичними уявленнями, не можна пояснити у природний спосіб; не підлеглий законам природи. 2》 Який перевищує звичайну міру, норму, звичайний ступінь вияву чого-небудь; незвичайний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. надприродний — НАДПРИРО́ДНИЙ, а, е. 1. Якого не можна пояснити природним шляхом; не підлеглий законам природи. Івась був тендітне створіння, що трималося на ногах тільки завдяки якійсь надприродній силі (Олесь Досвітній)... Словник української мови у 20 томах
  6. надприродний — НАДЗВИЧА́ЙНИЙ (дуже великий за силою вияву, інтенсивністю чого-небудь, завдяки чому виділяється на загальному тлі), НЕЗВИЧА́ЙНИЙ, ВИНЯТКО́ВИЙ, СУГУ́БИЙ книжн. заст. Словник синонімів української мови
  7. надприродний — Надприро́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. надприродний — НАДПРИРО́ДНИЙ, а, е. 1. Якого, за містичними уявленнями, не можна пояснити природним шляхом; не підлеглий законам природи. Івась був тендітне створіння, що трималося на ногах тільки завдяки якійсь надприродній силі (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах