1. Словник української мови в 11 томах

надприродний

НАДПРИРО́ДНИЙ, а, е.

1. Якого, за містичними уявленнями, не можна пояснити природним шляхом; не підлеглий законам природи.

Івась був тендітне створіння, що трималося на ногах тільки завдяки якійсь надприродній силі (Досв., Вибр., 1959, 222);

Всі явища природи слов’яни пояснювали існуванням особливих надприродних істот — богів (Іст. СРСР, І, 1956, 35).

2. Який перевищуй звичайну міру, норму, звичайний ступінь вияву чого-небудь; незвичайний.

Очі з ям глибоких Блищали острим надприродним блиском. Раз в раз десь гублячись в далечині (Фр., XIII, 1954, 197);

З усіх існуючих у природі звуків бомба увібрала все найстрашніше, найтрагічніше, щоб на цілі покоління отруїти слух людини диким надприродним виттям жаху та смерті… (Ле, Право.., 1957, 106).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надприродний — (якого не пояснити природними закономірностями) неземний, надземний, (з проявом чудес) чудесний, (пов'язаний з потойбічним світом) містичний, (якого нема в дійсності) нереальний, ірреальний, (з долею фантастики) фантастичний. Словник синонімів Полюги
  2. надприродний — надприро́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. надприродний — Надлюдський, незвичайний, незбагненний, неземний, несвітній, несвітський, НЕСОСВІТЕННИЙ, НАДЗЕМНИЙ, філ. трансцедентальний. Словник синонімів Караванського
  4. надприродний — [надприероднией] м. (на) -дному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  5. надприродний — -а, -е. 1》 Якого, за містичними уявленнями, не можна пояснити у природний спосіб; не підлеглий законам природи. 2》 Який перевищує звичайну міру, норму, звичайний ступінь вияву чого-небудь; незвичайний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. надприродний — НАДПРИРО́ДНИЙ, а, е. 1. Якого не можна пояснити природним шляхом; не підлеглий законам природи. Івась був тендітне створіння, що трималося на ногах тільки завдяки якійсь надприродній силі (Олесь Досвітній)... Словник української мови у 20 томах
  7. надприродний — НАДЗВИЧА́ЙНИЙ (дуже великий за силою вияву, інтенсивністю чого-небудь, завдяки чому виділяється на загальному тлі), НЕЗВИЧА́ЙНИЙ, ВИНЯТКО́ВИЙ, СУГУ́БИЙ книжн. заст. Словник синонімів української мови
  8. надприродний — Надприро́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)