надприродний
НАДПРИРО́ДНИЙ, а, е.
1. Якого не можна пояснити природним шляхом; не підлеглий законам природи.
Івась був тендітне створіння, що трималося на ногах тільки завдяки якійсь надприродній силі (Олесь Досвітній);
Долгов ніколи досі не бачив справжнього поета або художника, і з дитинства йому здавалося, що це істоти майже надприродні, щось на зразок пророків або ясновидців (З. Тулуб);
// у знач. ім. надприро́дне, ного, с. Те, що існує поза реальним світом.
Важливим є наукове обґрунтування неспроможності, всякої віри в надприродне (з газ.).
2. Який перевищує звичайну міру, норму, звичайний ступінь вияву чого-небудь; незвичайний.
Очі з ям глибоких Блищали острим надприродним блиском, Раз в раз десь гублячись в далечині (І. Франко);
З усіх існуючих у природі звуків бомба увібрала все найстрашніше, найтрагічніше, щоб на цілі покоління отруїти слух людини диким надприродним виттям жаху та смерті. (Іван Ле).
Значення в інших словниках
- надприродний — (якого не пояснити природними закономірностями) неземний, надземний, (з проявом чудес) чудесний, (пов'язаний з потойбічним світом) містичний, (якого нема в дійсності) нереальний, ірреальний, (з долею фантастики) фантастичний. Словник синонімів Полюги
- надприродний — надприро́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- надприродний — Надлюдський, незвичайний, незбагненний, неземний, несвітній, несвітський, НЕСОСВІТЕННИЙ, НАДЗЕМНИЙ, філ. трансцедентальний. Словник синонімів Караванського
- надприродний — [надприероднией] м. (на) -дному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- надприродний — -а, -е. 1》 Якого, за містичними уявленнями, не можна пояснити у природний спосіб; не підлеглий законам природи. 2》 Який перевищує звичайну міру, норму, звичайний ступінь вияву чого-небудь; незвичайний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надприродний — НАДЗВИЧА́ЙНИЙ (дуже великий за силою вияву, інтенсивністю чого-небудь, завдяки чому виділяється на загальному тлі), НЕЗВИЧА́ЙНИЙ, ВИНЯТКО́ВИЙ, СУГУ́БИЙ книжн. заст. Словник синонімів української мови
- надприродний — Надприро́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- надприродний — НАДПРИРО́ДНИЙ, а, е. 1. Якого, за містичними уявленнями, не можна пояснити природним шляхом; не підлеглий законам природи. Івась був тендітне створіння, що трималося на ногах тільки завдяки якійсь надприродній силі (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах