наділений

наді́лений

[над’іле^ини^ей]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. наділений — наді́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. наділений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наділити. || наділено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наділений — НАДІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наділи́ти. Промайнула воля, .. людські руки .. приймались за землю, котра колись була “богова та людська”, потім стала “панська”, а тепер, хоч силоміць наділена, знову стала “людська” (Панас Мирний); Природний партизан...  Словник української мови у 20 томах
4. наділений — НАДІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наділи́ти. Батько [І. Тобілевича] — людина завзята, енергійна, запальна, виняткової фізичної сили — був наділений почуттям гумору, мав добрий голос (Життя К.-Карого, 1957, 8); // наді́лено, безос. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах