наділений
НАДІ́ЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до наділи́ти.
Промайнула воля, .. людські руки .. приймались за землю, котра колись була “богова та людська”, потім стала “панська”, а тепер, хоч силоміць наділена, знову стала “людська” (Панас Мирний);
Природний партизан, наділений безмежною хоробрістю і силою, він завжди просився іти у найнебезпечніші місця (М. Стельмах);
// наді́лено, безос. пред.
Наділено Мотруну, Ярину, аж ось і Дарчина русява голова з непокритою короною кіс похилилась до білої ручки панни Юзі (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)