наділений
НАДІ́ЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до наділи́ти.
Промайнула воля, .. людські руки .. приймались за землю, котра колись була “богова та людська”, потім стала “панська”, а тепер, хоч силоміць наділена, знову стала “людська” (Панас Мирний);
Природний партизан, наділений безмежною хоробрістю і силою, він завжди просився іти у найнебезпечніші місця (М. Стельмах);
// наді́лено, безос. пред.
Наділено Мотруну, Ярину, аж ось і Дарчина русява голова з непокритою короною кіс похилилась до білої ручки панни Юзі (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наділений — наді́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- наділений — [над’ілеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- наділений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наділити. || наділено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наділений — НАДІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наділи́ти. Батько [І. Тобілевича] — людина завзята, енергійна, запальна, виняткової фізичної сили — був наділений почуттям гумору, мав добрий голос (Життя К.-Карого, 1957, 8); // наді́лено, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах