наділений

Значення в інших словниках

1. наділений — наді́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
2. наділений — [над’ілеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
3. наділений — НАДІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наділи́ти. Промайнула воля, .. людські руки .. приймались за землю, котра колись була “богова та людська”, потім стала “панська”, а тепер, хоч силоміць наділена, знову стала “людська” (Панас Мирний); Природний партизан... Словник української мови у 20 томах
4. наділений — НАДІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наділи́ти. Батько [І. Тобілевича] — людина завзята, енергійна, запальна, виняткової фізичної сили — був наділений почуттям гумору, мав добрий голос (Життя К.-Карого, 1957, 8); // наді́лено, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах