намітити

намі́тити

[нам’іти^ети^е]

-м'ічу, -м'іти^еш; нак. -м'іт', -м'іт'те^и

Значення в інших словниках

1. намітити — правильніше: накреслити, запланувати  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. намітити — намі́тити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. намітити — див. намічати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. намітити — НАМІ́ТИТИ див. наміча́ти.  Словник української мови у 20 томах
5. намітити — НАМІЧА́ТИ (попередньо визначати, призначати що-небудь — здійснення чогось, спосіб або час його проведення і т. ін.), НАКРЕ́СЛЮВАТИ, ПЛАНУВА́ТИ, ПРОЕКТУВА́ТИ (на основі певних розрахунків). — Док.: намі́тити, накре́слити, запланува́ти, запроектува́ти.  Словник синонімів української мови
6. намітити — НАМІ́ТИТИ див. наміча́ти.  Словник української мови в 11 томах
7. намітити — Намітити см. намічувати.  Словник української мови Грінченка