Орфоепічний словник української мови

напрацювання

напрацюва́ння

[напрац'уван':а]

-н':а

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. напрацювання — напрацюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. напрацювання — -я, ж. 1》 Виробництво, одержання чого-небудь у якій-небудь кількості. 2》 Тривалість експлуатації якої-небудь машини чи обсяг роботи, виконаний нею.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напрацювання — НАПРАЦЮВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. напрацюва́ти. Розглянуто низку граматичних вправ, а також вправ з оволодіння прийомами читання для напрацювання конкретних умінь та навичок під час навчання читанню текстів іноземною мовою (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах