настригти

настри́гти

[настригти^е]

-ри^ежу, -ри^ежеш, -ри^еже^имо, -ри^еже^ите; нак. -ри^ежи, -ри^еж'іт'

Значення в інших словниках

1. настригти — настри́гти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. настригти — див. настригати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. настригти — НАСТРИ́ГТИ див. настрига́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. настригти — НАСТРИ́ГТИ див. настрига́ти.  Словник української мови в 11 томах