насторожитися

насторожи́тися

[насторожити^ес'а]

-ро^ужус'а, -жис':а, -жиц':а, -жи^емос'а, -жи^етес'а, -жац':а; нак. -жис'а, -ро^уж'іц':а

Значення в інших словниках

1. насторожитися — насторожи́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. насторожитися — див. насторожуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. насторожитися — НАСТОРОЖИ́ТИСЯ див. насторо́жуватися.  Словник української мови у 20 томах
4. насторожитися — ву́ха насторожи́лися у кого і без додатка. Хто-небудь почав прислухатися, став зосередженим, напружено-уважним. І замовк (Атта Троль) на мить у тузі... Але раптом в нього вуха Насторожилися якось (Леся Українка). у́ші насторожи́лися.  Фразеологічний словник української мови
5. насторожитися — НАПРУ́ЖУВАТИСЯ (внутрішньо зосереджуватися, мобілізуючи свою увагу, дух, моральні сили перед можливою несподіванкою, небезпекою тощо); НАСТОРО́ЖУВАТИСЯ, НАШОРО́ШУВАТИСЯ розм. (виявляти напружену увагу, занепокоєння, тривогу); НАЇЖА́ЧУВАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
6. насторожитися — НАСТОРОЖИ́ТИСЯ див. насторо́жуватися.  Словник української мови в 11 томах