насторожитися —
насторожи́тися дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
насторожитися —
[насторожитиес'а] -роужус'а, -жис':а, -жиц':а, -жиемос'а, -жиетес'а, -жац':а; нак. -жис'а, -роуж'іц':а
Орфоепічний словник української мови
насторожитися —
див. насторожуватися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
насторожитися —
НАСТОРОЖИ́ТИСЯ див. насторо́жуватися.
Словник української мови у 20 томах
насторожитися —
ву́ха насторожи́лися у кого і без додатка. Хто-небудь почав прислухатися, став зосередженим, напружено-уважним. І замовк (Атта Троль) на мить у тузі... Але раптом в нього вуха Насторожилися якось (Леся Українка). у́ші насторожи́лися.
Фразеологічний словник української мови
насторожитися —
НАПРУ́ЖУВАТИСЯ (внутрішньо зосереджуватися, мобілізуючи свою увагу, дух, моральні сили перед можливою несподіванкою, небезпекою тощо); НАСТОРО́ЖУВАТИСЯ, НАШОРО́ШУВАТИСЯ розм. (виявляти напружену увагу, занепокоєння, тривогу); НАЇЖА́ЧУВАТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови