натомлюватися

нато́млюватися

[натомл'увати^ес'а]

-л'уйус'а, -л'уйе^іс':а, -л'уйе^іц':а, -л'уйуц':а

Значення в інших словниках

1. натомлюватися — нато́млюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. натомлюватися — -ююся, -юєшся, недок., натомитися, -томлюся, -томишся; мн. натомляться; док. Зазнавати втоми; стомлюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. натомлюватися — НАТО́МЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАТОМИ́ТИСЯ, томлю́ся, то́мишся; мн. нато́мляться; док. Зазнавати втоми; стомлюватися. Олександра натомилась за день і з злістю жбурнула панську посуду на стіл (М. Коцюбинський); Остап мовчить. Він натомився й настрашився, йому б тільки спати (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
4. натомлюватися — СТОМИ́ТИСЯ (зазнати втоми), УТОМИ́ТИСЯ (ВТОМИ́ТИСЯ), НАТОМИ́ТИСЯ, ЗМУ́ЧИТИСЯ, ЗМОРИ́ТИСЯ, ЗАМОРИ́ТИСЯ розм., УМОРИ́ТИСЯ (ВМОРИ́ТИСЯ) розм., НАМОРИ́ТИСЯ розм., ВИ́МОРИТИСЯ розм., ЗАТОМИ́ТИСЯ розм.; ЗАТЯГА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. натомлюватися — НАТО́МЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАТОМИ́ТИСЯ, томлю́ся, то́мишся; мн. нато́мляться; док. Зазнавати втоми; стомлюватися. Олександра натомилась за день і з злістю жбурнула панську посуду на стіл (Коцюб., І, 1955, 65); Остап мовчить.  Словник української мови в 11 томах