Великий тлумачний словник сучасної мови

натомлюватися

нато́млюватися

-ююся, -юєшся, недок., натомитися, -томлюся, -томишся; мн. натомляться; док.

Зазнавати втоми; стомлюватися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. натомлюватися — нато́млюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. натомлюватися — [натомл'уватиес'а] -л'уйус'а, -л'уйеіс':а, -л'уйеіц':а, -л'уйуц':а  Орфоепічний словник української мови
  3. натомлюватися — НАТО́МЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАТОМИ́ТИСЯ, томлю́ся, то́мишся; мн. нато́мляться; док. Зазнавати втоми; стомлюватися. Олександра натомилась за день і з злістю жбурнула панську посуду на стіл (М. Коцюбинський); Остап мовчить. Він натомився й настрашився, йому б тільки спати (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
  4. натомлюватися — СТОМИ́ТИСЯ (зазнати втоми), УТОМИ́ТИСЯ (ВТОМИ́ТИСЯ), НАТОМИ́ТИСЯ, ЗМУ́ЧИТИСЯ, ЗМОРИ́ТИСЯ, ЗАМОРИ́ТИСЯ розм., УМОРИ́ТИСЯ (ВМОРИ́ТИСЯ) розм., НАМОРИ́ТИСЯ розм., ВИ́МОРИТИСЯ розм., ЗАТОМИ́ТИСЯ розм.; ЗАТЯГА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
  5. натомлюватися — НАТО́МЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАТОМИ́ТИСЯ, томлю́ся, то́мишся; мн. нато́мляться; док. Зазнавати втоми; стомлюватися. Олександра натомилась за день і з злістю жбурнула панську посуду на стіл (Коцюб., І, 1955, 65); Остап мовчить.  Словник української мови в 11 томах