незадовільний

незадові́льний

[не^изадо^ув’іл'ни^ей]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. незадовільний — незадові́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. незадовільний — див. ПОГАНИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. незадовільний — див. поганий  Словник синонімів Вусика
4. незадовільний — -а, -е. Який не відповідає певним вимогам; поганий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. незадовільний — НЕЗАДОВІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не відповідає певним вимогам; поганий. Весь комітет одноголосно визнав її роботу незадовільною (О. Донченко); – В пресі були сигнали про незадовільний стан вирубки бука у ваших лісах (М. Чабанівський).  Словник української мови у 20 томах
6. незадовільний — ПОГА́НИЙ (який не має позитивних якостей, властивостей, не заслуговує на позитивну оцінку, не відповідає поставленим вимогам), НЕДО́БРИЙ, НЕЗАДОВІ́ЛЬНИЙ, НЕГА́РНИЙ, НЕГО́ЖИЙ, НЕХОРО́ШИЙ, НЕЛА́ДНИЙ, ЖАХЛИ́ВИЙ підсил., ПОГАНЕ́НЬКИЙ розм., КЕ́ПСЬКИЙ розм.  Словник синонімів української мови
7. незадовільний — НЕЗАДОВІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не відповідає певним вимогам; поганий. Весь комітет одноголосно визнав її роботу незадовільною (Донч., V, 1957, 497); — В пресі були сигнали про незадовільний стан вирубки бука у ваших лісах (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 200).  Словник української мови в 11 томах