незаконний —
-а, -е. Який забороняється законом, порушує закон. || Який суперечить законові, йде врозріз із ним. || Не оформлений юридично; позашлюбний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
незаконний —
НЕЗАКО́ННИЙ, а, е. Який забороняється законом, порушує закон. – Треба і можна боротися проти кожного незаконного вчинку (З. Тулуб); Необхідно берегти ліс, не допускати незаконних вирубок (з наук. літ.); // Який суперечить законові.
Словник української мови у 20 томах
незаконний —
НЕЗАКО́ННИЙ (який порушує закон, суперечить законові), ПРОТИЗАКО́ННИЙ підсил., БЕЗЗАКО́ННИЙ підсил.; ЛІ́ВИЙ розм. (із сл. рейс, заробіток, робота тощо). — Негайно виконати ту постанову.
Словник синонімів української мови
незаконний —
Незако́нний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
незаконний —
НЕЗАКО́ННИЙ, а, е. Який забороняється законом, порушує закон. — Треба і можна боротися проти кожного незаконного вчинку (Тулуб, Людолови, І, 1957, 398); Необхідно берегти ліс, не допускати незаконних вирубок (Колг. Укр.
Словник української мови в 11 томах