Словник синонімів української мови

незаконний

НЕЗАКО́ННИЙ (який порушує закон, суперечить законові), ПРОТИЗАКО́ННИЙ підсил., БЕЗЗАКО́ННИЙ підсил.; ЛІ́ВИЙ розм. (із сл. рейс, заробіток, робота тощо). — Негайно виконати ту постанову. І негайно повернути колгоспам усе, що було взято в них незаконним способом (Остап Вишня); Податковий уряд мстився на ній (громаді) при всякій нагоді і старався кождого громадянина знищити протизаконними податками (Лесь Мартович); Стали жовніри.. беззаконні окорми і напитки од людей вимагати (П. Куліш). — Пор. несправедли́вий.

ПОЗАШЛЮ́БНИЙ (народжений поза шлюбом), НЕШЛЮ́БНИЙ, НЕЗАКО́ННИЙ розм., НЕЗАКОННОНАРО́ДЖЕНИЙ розм., ПРИБЛУ́ДНИЙ розм., БІЧНИ́Й заст. В дні бурхливо прожитої молодості він найбільше боявся зганьбити себе позашлюбними дітьми (М. Стельмах); Гапка добре знала, що Цвях був нешлюбна дитина (І. Франко); Де не буде Оксана в цей день, все почуватиме неспокій за сина, все буде в тривозі за нього душа. Бо треба ж його ніби переховувати, мовчати, як про незаконного (О. Гончар); — Незаконнонароджений я... От і не дав колись довгогривий по батькові. Так, хлопче, й ходжу все життя — без по батькові (Ю. Збанацький).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. незаконний — незако́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. незаконний — (крок) протизаконний, с. злочинний, беззаконний; (син) НЕШЛЮБНИЙ.  Словник синонімів Караванського
  3. незаконний — [неизакон:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і  Орфоепічний словник української мови
  4. незаконний — -а, -е. Який забороняється законом, порушує закон. || Який суперечить законові, йде врозріз із ним. || Не оформлений юридично; позашлюбний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. незаконний — НЕЗАКО́ННИЙ, а, е. Який забороняється законом, порушує закон. – Треба і можна боротися проти кожного незаконного вчинку (З. Тулуб); Необхідно берегти ліс, не допускати незаконних вирубок (з наук. літ.); // Який суперечить законові.  Словник української мови у 20 томах
  6. незаконний — Незако́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. незаконний — НЕЗАКО́ННИЙ, а, е. Який забороняється законом, порушує закон. — Треба і можна боротися проти кожного незаконного вчинку (Тулуб, Людолови, І, 1957, 398); Необхідно берегти ліс, не допускати незаконних вирубок (Колг. Укр.  Словник української мови в 11 томах