Орфоепічний словник української мови

незалежність

незале́жність

[неизалежн'іс'т']

-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. незалежність — незале́жність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. незалежність — -ності, ж. Абстр. ім. до незалежний. Майдан Незалежності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незалежність — НЕЗАЛЕ́ЖНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до незале́жний. – У даному разі я – за повну незалежність Лукашевич від так званої її тітки! (О. Донченко); На єдність і дружбу наших народів, як на свою основу, спирається свобода, незалежність і могутність радянської держави (П. Тичина).  Словник української мови у 20 томах
  4. незалежність — ВО́ЛЯ (відсутність політичного й економічного гноблення), СВОБО́ДА, НЕЗАЛЕ́ЖНІСТЬ, САМОСТІ́ЙНІСТЬ. Ой чого ти почорніло, Зеленеє поле? — Почорніло я од крові за вольную волю (Т. Шевченко); Скільки гарячого зітхання про свободу понеслося в той час (І. Нечуй-Левицький); Незалежність держави.  Словник синонімів української мови
  5. незалежність — НЕЗАЛЕ́ЖНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до незале́жний. — У даному разі я — за повну незалежність Лукашевич від так званої її тітки! (Донч., V, 1957, 486); На єдність і дружбу наших народів, як на свою основу, спирається свобода, незалежність і могутність радянської держави (Тич., III, 1957, 502).  Словник української мови в 11 томах