незмінний —
-а, -е. 1》 Який не змінюється або не може змінюватись; такий самий. 2》 Який є постійним атрибутом кого-, чого-небудь, завжди наявний, звичний для когось; обов'язковий, неодмінний. 3》 Який не підмінюється, не замінюється і т. ін. ким-, чим-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
незмінний —
НЕЗМІ́ННИЙ, а, е. 1. Який не змінюється або не може змінюватись; такий самий. Минають віки, волею людей змінюється географія степу, іншими люди стають, і вітри, і трави...
Словник української мови у 20 томах
незмінний —
Лис хоч і поліниться, та натура його не зміниться. Він може стратити шерсть і колір, але не жажду крови. І в Парижу не зроблять з вівса рижу. Природи не зміниш. Париж—столиця Франції.
Приповідки або українсько-народня філософія
незмінний —
ВІ́РНИЙ (який відзначається постійністю у своїх поглядах, почуттях, нездатний на зраду), ВІ́ДДАНИЙ, НЕЗРАДЛИ́ВИЙ, НЕЗРА́ДНИЙ рідше, НЕЗМІ́ННИЙ, ПЕ́ВНИЙ, ПОСТІ́ЙНИЙ, НЕПІДКУ́ПНИЙ, ВИ́ПРОБУВАНИЙ. З такою вірною, розсудливою людиною було немов безпечніше (М.
Словник синонімів української мови
незмінний —
Незмі́нний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
незмінний —
НЕЗМІ́ННИЙ, а, е. 1. Який не змінюється або не може змінюватись; такий самий. Минають віки, волею людей змінюється географія степу, іншими люди стають, і вітри, і трави...
Словник української мови в 11 томах
незмінний —
Незмінний, -а, -е Неизмѣняемый; неизмѣнный.
Словник української мови Грінченка