обачний —
-а, -е. 1》 Який діє розумно, спокійно, передбачливо. || Який виявляє обережність у своїх діях, не наражається на неприємність, небезпеку; обережний. 2》 Який зважає на інтереси, запити інших, виявляє повагу до них; чемний, уважний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обачний —
ОБА́ЧНИЙ, а, е. 1. Який діє розумно, спокійно, передбачливо. – Моє життя – .. складна дипломатична гра, де переможе той, хто обачніший і розумніший (З. Тулуб); Обачний, розсудливий, поміркований, він [Кармазин] у найкритичніші хвилини не втрачав ..
Словник української мови у 20 томах
обачний —
ВВІ́ЧЛИВИЙ (УВІ́ЧЛИВИЙ) (який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб'язність), ЧЕ́МНИЙ, ВИ́ХОВАНИЙ, ГРЕ́ЧНИЙ, КОРЕ́КТНИЙ, ДЕЛІКА́ТНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ШАНОБЛИ́ВИЙ, ЛЮБ'Я́ЗНИ́Й, ОБА́ЧНИЙ рідше, ОБХІ́ДЛИВИЙ рідше...
Словник синонімів української мови
обачний —
Оба́чний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
обачний —
ОБА́ЧНИЙ, а, е. 1. Який діє розумно, спокійно, передбачливо. — Моє життя — .. складна дипломатична гра, де переможе той, хто обачніший і розумніший (Тулуб, Людолови, І, 1957, 208); Обачний, розсудливий, поміркований...
Словник української мови в 11 томах
обачний —
Обачний, -а, -е Осмотрительный, осторожный, внимательный. Гей, — каже, — ти, шинкарко молода, ти, Насте кабашна! Ти, — каже, — до сіх бідних козаків-нетяг хоч злая, да й обашна. ЗОЮР. І. 203.
Словник української мови Грінченка