обгін —
обгі́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
обгін —
обгону, ч. Дія за знач. обганяти I 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
обгін —
ОБГІ́Н, обго́ну, ч. Дія за знач. обганя́ти¹ 1. На заміських дорогах водій повинен подавати сигнал перед крутими поворотами на перевалах, коли погано видно дорогу, а також перед обгоном (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
обгін —
ОБГІ́Н, обго́ну, ч. Дія за знач. обганя́ти¹. На заміських дорогах водій повинен подавати сигнал перед крутими поворотами на перевалах, коли погано видно дорогу, а також перед обгоном (Автомоб., 1957, 264).
Словник української мови в 11 томах
обгін —
Обгін, -го́ну м. 1) Свозка и стягиваніе срубленныхъ деревьевъ въ кучи. Шух. І. 178. 2) У гуцульскихъ пастуховъ: ворота въ помѣщеніи, хлѣвѣ для скота. Шух. І. 186.
Словник української мови Грінченка