обгін
Обгін, -го́ну
м.
1) Свозка и стягиваніе срубленныхъ деревьевъ въ кучи. Шух. І. 178.
2) У гуцульскихъ пастуховъ: ворота въ помѣщеніи, хлѣвѣ для скота. Шух. І. 186.
Словник української мови ГрінченкаОбгін, -го́ну
м.
1) Свозка и стягиваніе срубленныхъ деревьевъ въ кучи. Шух. І. 178.
2) У гуцульскихъ пастуховъ: ворота въ помѣщеніи, хлѣвѣ для скота. Шух. І. 186.
Словник української мови Грінченка