обезпліднений

обезплі́днений

[обе^изпл’ідне^ини^ей і обе^испл’ідне^ини^ей]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. обезпліднений — обезплі́днений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обезпліднений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обезпліднити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обезпліднений — ОБЕЗПЛІ́ДНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обезплі́днити.  Словник української мови у 20 томах
4. обезпліднений — ОБЕЗПЛІ́ДНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обезплі́днити.  Словник української мови в 11 томах