обезпліднений
обезплі́днений
[обеизпл’іднеинией і обеиспл’іднеинией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обезпліднений — обезплі́днений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обезпліднений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обезпліднити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обезпліднений — ОБЕЗПЛІ́ДНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обезплі́днити. Словник української мови у 20 томах
- обезпліднений — ОБЕЗПЛІ́ДНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обезплі́днити. Словник української мови в 11 томах