1. Словник української мови в 11 томах

обезпліднений

ОБЕЗПЛІ́ДНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обезплі́днити.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обезпліднений — обезплі́днений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обезпліднений — [обеизпл’іднеинией і обеиспл’іднеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. обезпліднений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обезпліднити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обезпліднений — ОБЕЗПЛІ́ДНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обезплі́днити. Словник української мови у 20 томах