обезпліднений

обезплі́днений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обезпліднити.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обезпліднений — обезплі́днений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обезпліднений — [обеизпл’іднеинией і обеиспл’іднеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. обезпліднений — ОБЕЗПЛІ́ДНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обезплі́днити. Словник української мови у 20 томах
  4. обезпліднений — ОБЕЗПЛІ́ДНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обезплі́днити. Словник української мови в 11 томах