обезпліднений
обезплі́днений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до обезпліднити.
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обезпліднений — обезплі́днений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обезпліднений — [обеизпл’іднеинией і обеиспл’іднеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- обезпліднений — ОБЕЗПЛІ́ДНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обезплі́днити. Словник української мови у 20 томах
- обезпліднений — ОБЕЗПЛІ́ДНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обезплі́днити. Словник української мови в 11 томах