Орфоепічний словник української мови

обжати

обжа́ти

I [обжатие]

об'іжму, оуб'іжмеиш/об'іжмеш, оуб'іжмеимо/об'іжмеимо, оуб'іжмеитеи/ об'іжмеите; мин. -аў, -ала; нак. об'іжми, об'іжм'іт' (обтиснути)

II [обжатие]

об'іжну, оуб'іжнеиш / об'іжнеш, оуб'іжнеимо /об'іжнеимо, оуб'іжнеитеи/об'іжнеите; мин. -аў, -ала; нак. об'іжни, об'іжн'іт' (обрізати)

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обжати — обжа́ти 1 дієслово доконаного виду обтиснути обжа́ти 2 дієслово доконаного виду обрі́зати  Орфографічний словник української мови
  2. обжати — I див. обжимати. II див. обжинати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обжати — ОБЖА́ТИ¹ див. обжима́ти. ОБЖА́ТИ² див. обжина́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. обжати — ОБЛЯГА́ТИ (про одяг, взуття — щільно прилягати до тіла з усіх боків), ОБТЯГУВАТИ, ОБТЯГА́ТИ, ОБХО́ПЛЮВАТИ (ОХО́ПЛЮВАТИ), ОБІЙМА́ТИ, ОБПИНА́ТИ, ОБЛИПА́ТИ, ОБЛІ́ПЛЮВАТИ, ПРИСТАВА́ТИ, ОБХВА́ЧУВАТИ розм.; ОБТИСКА́ТИ, ОБТИ́СКУВАТИ, ОБЖИМА́ТИ (перев.  Словник синонімів української мови
  5. обжати — ОБЖА́ТИ¹ див. обжима́ти. ОБЖА́ТИ² див. обжина́ти.  Словник української мови в 11 томах
  6. обжати — Обжати, -ся см. обжинати, -ся.  Словник української мови Грінченка