обжатий —
обжа́тий 1 дієприкметник обтиснутий обжа́тий 2 дієприкметник зрізаний; оброблений в ході жнив
Орфографічний словник української мови
обжатий —
I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обжати I. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обжати II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обжатий —
ОБЖА́ТИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до обжа́ти¹. ОБЖА́ТИЙ², а, е. Дієпр. пас. до обжа́ти². Над обжатими масивами стиглих пшениць линула тепла мелодія женців (О. Десняк).
Словник української мови у 20 томах
обжатий —
ОБЖА́ТИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обжа́ти¹. ОБЖА́ТИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обжа́ти². Над обжатими масивами стиглих пшениць линула тепла мелодія женців (Десняк, Десну.., 1949, 287).
Словник української мови в 11 томах