обжатий

ОБЖА́ТИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обжа́ти¹.

ОБЖА́ТИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обжа́ти².

Над обжатими масивами стиглих пшениць линула тепла мелодія женців (Десняк, Десну.., 1949, 287).

Значення в інших словниках

1. обжатий — обжа́тий 1 дієприкметник обтиснутий обжа́тий 2 дієприкметник зрізаний; оброблений в ході жнив  Орфографічний словник української мови
2. обжатий — [обжатией] м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і  Орфоепічний словник української мови
3. обжатий — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обжати I. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обжати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обжатий — ОБЖА́ТИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до обжа́ти¹. ОБЖА́ТИЙ², а, е. Дієпр. пас. до обжа́ти². Над обжатими масивами стиглих пшениць линула тепла мелодія женців (О. Десняк).  Словник української мови у 20 томах