обкутаний —
обку́таний дієприкметник
Орфографічний словник української мови
обкутаний —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обкутати. || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обкутаний —
ОБКУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обку́тати. Висока сухорлява панія сходила наниз по сходах, неначе хтось підняв угору й ніс тонку віху, обкутану в сукно та напнуту пальтом (І. Нечуй-Левицький); Повз станцію проходили вантажні состави, обкутані морозним димом (М. Чабанівський).
Словник української мови у 20 томах
обкутаний —
Обку́таний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
обкутаний —
ОБКУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обку́тати. Висока сухорлява панія сходила наниз по сходах, неначе хтось підняв угору й ніс тонку віху, обкутану в сукно та напнуту пальтом (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах