Значення в інших словниках
-
обліпиха —
обліпи́ха іменник жіночого роду рослина; ягоди цієї рослини — збірн.
Орфографічний словник української мови
-
обліпиха —
-и, ж. 1》 Дика рослина родини маслинкових – дуже колючий кущ або невелике деревце з їстівними ягодами; щець. 2》 збірн. Ягоди цієї рослини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
обліпиха —
ОБЛІПИ́ХА, и, ж. 1. Дика рослина родини маслинкових — дуже колючий кущ або невелике деревце з їстівними ягодами; щець. Ягоди обліпихи кисло-солодкі на смак, багаті вітамінами (Знання.., 11, 1969, 30). 2. збірн. Ягоди цієі рослини.
Словник української мови в 11 томах
-
обліпиха —
ОБЛІПИ́ХА, и, ж. 1. Дика рослина родини маслинкових – дуже колючий кущ або невелике деревце з їстівними ягодами; щець. Ягоди обліпихи кисло-солодкі на смак, багаті на вітаміни (з наук.-попул. літ.). 2. збірн. Ягоди цієі рослини.
Словник української мови у 20 томах
-
обліпиха —
Колючий декоративний кущ родини маслинкових, поширений у Євразії; листки ланцетоподібні, квітки жовті; плоди оранжеві, з великим вмістом вітаміну С та ін. вітамінів; культивують у парках, садах; використовують у харчовій промисловості та медицині.
Універсальний словник-енциклопедія
-
обліпиха —
ПЛОХО́ВНИК (чагарникова лікарська рослина), ОБЛІПИ́ХА, ЩЕЦЬ, ВЕРБОТЕ́РЕН. Грінду — піщані коси в плавнях — заростають миртом, плоховником, вільшиною (М. Чабанівський); Олію з обліпихи вважають майже панацеєю (з журналу).
Словник синонімів української мови