обліпиха

ОБЛІПИ́ХА, и, ж.

1. Дика рослина родини маслинкових — дуже колючий кущ або невелике деревце з їстівними ягодами; щець.

Ягоди обліпихи кисло-солодкі на смак, багаті вітамінами (Знання.., 11, 1969, 30).

2. збірн. Ягоди цієі рослини.

На Уралі розроблено метод кількісного визначення вітаміну К не тільки у фруктах, але і в обліписі, чорній смородині і горобині (Веч. Київ, 4.IX 1969, 4).

Значення в інших словниках

1. обліпиха — обліпи́ха іменник жіночого роду рослина; ягоди цієї рослини — збірн.  Орфографічний словник української мови
2. обліпиха — [обл'іпиха] -хие, д. і м. -ис'і  Орфоепічний словник української мови
3. обліпиха — -и, ж. 1》 Дика рослина родини маслинкових – дуже колючий кущ або невелике деревце з їстівними ягодами; щець. 2》 збірн. Ягоди цієї рослини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обліпиха — ОБЛІПИ́ХА, и, ж. 1. Дика рослина родини маслинкових – дуже колючий кущ або невелике деревце з їстівними ягодами; щець. Ягоди обліпихи кисло-солодкі на смак, багаті на вітаміни (з наук.-попул. літ.). 2. збірн. Ягоди цієі рослини.  Словник української мови у 20 томах
5. обліпиха — Колючий декоративний кущ родини маслинкових, поширений у Євразії; листки ланцетоподібні, квітки жовті; плоди оранжеві, з великим вмістом вітаміну С та ін. вітамінів; культивують у парках, садах; використовують у харчовій промисловості та медицині.  Універсальний словник-енциклопедія
6. обліпиха — ПЛОХО́ВНИК (чагарникова лікарська рослина), ОБЛІПИ́ХА, ЩЕЦЬ, ВЕРБОТЕ́РЕН. Грінду — піщані коси в плавнях — заростають миртом, плоховником, вільшиною (М. Чабанівський); Олію з обліпихи вважають майже панацеєю (з журналу).  Словник синонімів української мови