обмотка —
обмо́тка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
обмотка —
-и, ж. 1》 спец.Покриття на чому-небудь, яке накладається обмотуванням. Обмотка теплоізоляції. 2》 спец. Система провідників електричного струму, розміщених на магнітних елементах електричної машини. 3》 перев. мн., заст.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обмотка —
Завитка, навитка
Словник чужослів Павло Штепа
обмотка —
ОБМО́ТКА, и, ж. 1. спец. Покриття на чому-небудь, яке накладається обмотуванням. Обмотка електропровода; Обмотка теплоізоляції. 2. спец. Система провідників електричного струму, розміщених на магнітних елементах електричної машини.
Словник української мови в 11 томах
обмотка —
ОБМО́ТКА, и, ж. 1. спец. Покриття на чому-небудь, яке накладається обмотуванням. Під час контрольної перевірки обмоток під ізоляцію було знайдено шматок літроїду (Яків Баш); Обмотка електропровода; Обмотка теплоізоляції. 2. спец.
Словник української мови у 20 томах