обридливість

обри́дливість

[обридли^ев'іс'т']

-вос'т'і, ор. -в'іс'т'у

Значення в інших словниках

1. обридливість — обри́дливість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. обридливість — -вості, ж. Абстр. ім. до обридливий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обридливість — ОБРИ́ДЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до обри́дливий 2. В серці басків ще і досі Не зникає обридливість До каготів [залишків іберійського племені]. Темний спадок Давніх темних часів віри (Л. Укр., IV, 1954, 164).  Словник української мови в 11 томах
4. обридливість — ОБРИ́ДЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. обри́дливий 2. В серці басків ще і досі Не зникає обридливість До каготів [нащадків іберійців] . Темний спадок Давніх темних часів віри (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
5. обридливість — ВІДРА́ЗА (неприємне, неприязне почуття, близьке до нестерпності, яке виникає щодо когось, чогось), ОГИ́ДА підсил., ОГИ́ДНІСТЬ підсил., ОГИ́ДЛИВІСТЬ підсил., ОБРИ́ДА підсил., ОБРИ́ДЛИВІСТЬ підсил., ОСОРУ́ГА рідше, ОБРИ́ДЖЕННЯ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
6. обридливість — Обридливість, -вости ж. = обрида.  Словник української мови Грінченка