обстежений

обсте́жений

[обстеже^ини^ей]

м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. обстежений — обсте́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обстежений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обстежити. || обстежено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обстежений — ОБСТЕ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обсте́жити. Увесь берег був ретельно обстежений спеціально спорядженими людьми (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
4. обстежений — ОБСТЕ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обсте́жити.  Словник української мови в 11 томах