Великий тлумачний словник сучасної мови

обстежений

обсте́жений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обстежити.

|| обстежено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. обстежений — обсте́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. обстежений — [обстежеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. обстежений — ОБСТЕ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обсте́жити. Увесь берег був ретельно обстежений спеціально спорядженими людьми (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. обстежений — ОБСТЕ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обсте́жити.  Словник української мови в 11 томах