обібрати

обібра́ти

[об'ібрати^е]

об:е^иру, об:е^иреш, об:е^ире^имо, об:е^ире^ите; нак. об:е^ири, об:е^ир'іт'

Значення в інших словниках

1. обібрати — обібра́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обібрати — див. оббирати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обібрати — ОБІБРА́ТИ див. оббира́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. обібрати — ВИБИРА́ТИ кого ким, на (в, за) кого, до чого, в що, з інфін. і без додатка (призначати, виділяти голосуванням для виконання певних обов'язків), ОБИРА́ТИ, ОББИРА́ТИ заст. — Док.: ви́брати, обра́ти, обібра́ти.  Словник синонімів української мови
5. обібрати — Обібра́ти, див. оббіра́ти  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. обібрати — ОБІБРА́ТИ див. оббира́ти.  Словник української мови в 11 томах
7. обібрати — Обібрати, -ся см. оббірати, -ся.  Словник української мови Грінченка