обібраний —
обі́браний дієприкметник
Орфографічний словник української мови
обібраний —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обібрати. || обібрано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обібраний —
ОБІ́БРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обібра́ти. – От твоя мати і пішла у сусіди .. Та як вийшла? Обібрана зовсім! То на ліки пішло, то брали добрі люди за якусь колись-то позичку, а то й підкрадали (Г. Квітка-Основ'яненко); // у знач. прикм.
Словник української мови у 20 томах
обібраний —
ОБІ́БРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обібра́ти. .. хижак-держава пробувала парадувати перед населенням у світлій ролі дбайливого годувальника нею ж обібраного народу (Ленін, 6, 1969, 262); — От твоя мати і пішла у сусіди.. Та як вийшла?...
Словник української мови в 11 томах