обібраний

обі́браний

уб’ібранией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обібраний — обі́браний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обібраний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обібрати. || обібрано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обібраний — ОБІ́БРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обібра́ти. – От твоя мати і пішла у сусіди .. Та як вийшла? Обібрана зовсім! То на ліки пішло, то брали добрі люди за якусь колись-то позичку, а то й підкрадали (Г. Квітка-Основ'яненко); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  4. обібраний — ОБІ́БРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обібра́ти. .. хижак-держава пробувала парадувати перед населенням у світлій ролі дбайливого годувальника нею ж обібраного народу (Ленін, 6, 1969, 262); — От твоя мати і пішла у сусіди.. Та як вийшла?... Словник української мови в 11 томах