обібраний
обі́браний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до обібрати.
|| обібрано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обібраний — обі́браний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обібраний — [оуб’ібранией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- обібраний — ОБІ́БРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обібра́ти. – От твоя мати і пішла у сусіди .. Та як вийшла? Обібрана зовсім! То на ліки пішло, то брали добрі люди за якусь колись-то позичку, а то й підкрадали (Г. Квітка-Основ'яненко); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
- обібраний — ОБІ́БРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обібра́ти. .. хижак-держава пробувала парадувати перед населенням у світлій ролі дбайливого годувальника нею ж обібраного народу (Ленін, 6, 1969, 262); — От твоя мати і пішла у сусіди.. Та як вийшла?... Словник української мови в 11 томах