обібраний

обі́браний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обібрати.

|| обібрано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. обібраний — обі́браний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обібраний — [оуб’ібранией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. обібраний — ОБІ́БРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обібра́ти. – От твоя мати і пішла у сусіди .. Та як вийшла? Обібрана зовсім! То на ліки пішло, то брали добрі люди за якусь колись-то позичку, а то й підкрадали (Г. Квітка-Основ'яненко); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
4. обібраний — ОБІ́БРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обібра́ти. .. хижак-держава пробувала парадувати перед населенням у світлій ролі дбайливого годувальника нею ж обібраного народу (Ленін, 6, 1969, 262); — От твоя мати і пішла у сусіди.. Та як вийшла?...  Словник української мови в 11 томах