Орфоепічний словник української мови

однаковісінький

однакові́сінький

[однакоув’іс'ін'кией]

м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. однаковісінький — однакові́сінький прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. однаковісінький — див. схожий  Словник синонімів Вусика
  3. однаковісінький — -а, -е, розм. Зовсім, абсолютно однаковий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. однаковісінький — ОДНАКОВІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Зовсім, абсолютно однаковий. Підстарший чорт тяжко занедужав .. Жінка у крик, у плач – звісно, жінота; чи в селі, чи в пеклі – скрізь вона однаковісінька (Марко Вовчок); Як знадвору, так і всередині хата була однаковісінька: так нечепурно, неохайно (А. Свидницький).  Словник української мови у 20 томах
  5. однаковісінький — Однакові́сінький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. однаковісінький — ОДНАКОВІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Зовсім, абсолютно однаковий. Підстарший чорт тяжко занедужав.. Жінка у крик, у плач — звісно, жінота; чи в селі, чи в пеклі — скрізь вона однаковісінька (Вовчок, VI, 1956, 273); Як знадвору...  Словник української мови в 11 томах
  7. однаковісінький — Однаковісінький, -а, -е Совершенно одинаковый.  Словник української мови Грінченка