однаковісінький

ОДНАКОВІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Зовсім, абсолютно однаковий.

Підстарший чорт тяжко занедужав.. Жінка у крик, у плач — звісно, жінота; чи в селі, чи в пеклі — скрізь вона однаковісінька (Вовчок, VI, 1956, 273);

Як знадвору, так і всередині хата була однаковісінька: так нечепурно, неохайно (Свидн., Люборацькі, 1955, 20).

Значення в інших словниках

1. однаковісінький — однакові́сінький прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. однаковісінький — див. схожий  Словник синонімів Вусика
3. однаковісінький — [однакоув’іс'ін'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
4. однаковісінький — -а, -е, розм. Зовсім, абсолютно однаковий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. однаковісінький — ОДНАКОВІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Зовсім, абсолютно однаковий. Підстарший чорт тяжко занедужав .. Жінка у крик, у плач – звісно, жінота; чи в селі, чи в пеклі – скрізь вона однаковісінька (Марко Вовчок); Як знадвору, так і всередині хата була однаковісінька: так нечепурно, неохайно (А. Свидницький).  Словник української мови у 20 томах
6. однаковісінький — Однакові́сінький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. однаковісінький — Однаковісінький, -а, -е Совершенно одинаковый.  Словник української мови Грінченка