однаковість
ОДНА́КОВІСТЬ, вості, ж., рідко. Властивість за знач. одна́ковий.
Не одна тільки однаковість вдачі зводить людей докупи: частіше робить людей близькими приятелями супротилежність їх вдачі (Н.-Лев., І, 1956, 117);
Останні три випробування невдалі… Біда в їх однаковості, безперспективності (Собко, Срібний корабель, 1961, 16).
Словник української мови (СУМ-11)