одяг —
-у, ч. Сукупність предметів, виробів (із тканини, хутра, шкіри), якими покривають тіло. Верхній одяг — одяг, якого носять поверх костюма, сукні і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
одяг —
О́ДЯГ, у, ч. Сукупність предметів, виробів (із тканини, хутра, шкіри), якими покривають тіло. Молода Гамзиха устала якраз і в розкішному ранковому одягу дожидала чоловіка чай пити (Панас Мирний); Гетьман був у простому хатньому одязі...
Словник української мови у 20 томах
одяг —
Пошануй одежину раз — вона тебе десять раз. Про користь від доброго догляду свого одягу.
Приповідки або українсько-народня філософія
одяг —
син. ганчірки, прикид.
Словник жарґонної лексики української мови
одяг —
О́ДЯГ (сукупність виробів із тканини, хутра, шкіри, якими покривають тіло), ОДЕ́ЖА, УБРА́ННЯ (ВБРА́ННЯ), УБИРА́ННЯ (ВБИРА́ННЯ), УБІ́Р (ВБІР), ТУАЛЕ́Т, СТРІЙ, ОДЕ́ЖИНА розм., О́ДІЖ розм., ОДЯГА́НКА розм., ВДЯГА́НКА (УДЯГА́НКА) розм., ОДЯГА́ЛО розм.
Словник синонімів української мови
одяг —
О́ДЯГ, у, ч. Сукупність предметів, виробів (із тканини, хутра, шкіри), якими покривають тіло. Молода Гамзиха устала якраз і в розкішному ранковому одягу дожидала чоловіка чай пити (Мирний, IV, 1955, 159)...
Словник української мови в 11 томах