океан —
I -а, ч. У грецькій міфології: а) бог моря і всієї водної стихії; б) величезна ріка, яка оточує Землю і дає початок усім річкам, джерелам. II -у, ч. 1》 тільки одн.
Великий тлумачний словник сучасної мови
океан —
ОКЕА́Н, у, ч. 1. тільки одн. Водний простір, що вкриває більшу частину земної кулі. Світовий океан займає величезні простори земної поверхні (з наук.-попул. літ.); – Ну, куди тобі звідси: глянь, яка благодать!..
Словник української мови у 20 томах
океан —
океа́н (грец. Ωκεανός) 1. У давньогрецькій міфології бог, володар водної стихії. 2. Світовий О. – водна оболонка Землі, що покриває більшу частину її поверхні й поділяє сушу на материки та острови (Тихий, Атлантичний, Індійський та Північний Льодовитий океани).
Словник іншомовних слів Мельничука
океан —
гол. частина гідросфери, солона водна оболонка, що покриває 71% поверхні Землі (361 млн. км2); об'єм 1,4 млрд. км3, середня глибина — 3704 м; водні запаси океану становлять 97,2% кількості води, наявної у гідросфері; океан ділиться умовно на 3 частини: Тихий о., Атлантичний о., Індійський о.
Універсальний словник-енциклопедія
океан —
БЕЗМЕ́ЖЖЯ (безмежні простори), БЕЗМЕ́ЖНІСТЬ, БЕЗБЕРЕ́ЖЖЯ, БЕЗБЕРЕ́ЖНІСТЬ, БЕЗКОНЕ́ЧНІСТЬ, БЕЗКРА́ЙНІСТЬ, БЕЗКРА́ЇСТЬ, БЕ́ЗМІР, БЕЗМІ́Р'Я, БЕЗМІ́РНІСТЬ, НЕОГЛЯ́ДНІСТЬ, НЕОЗО́РІСТЬ, НЕОСЯ́ЖНІСТЬ, БЕЗКІНЕ́ЧНІСТЬ рідше, БЕ́ЗКРАЙ рідко; МО́РЕ, ОКЕА́Н (чого...
Словник синонімів української мови
океан —
Океа́н, -ну, -нові, в -ні; -а́ни, -нів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
океан —
ОКЕА́Н, у, ч. 1. тільки одн. Водний простір, що вкриває більшу частину земної кулі й поділяє суходіл на материки та острови. Світовий океан займає величезні простори земної поверхні (Наука.., 1, 1960, 24); — Ну, куди тобі звідси: глянь, яка благодать!..
Словник української мови в 11 томах
океан —
Океан, -ну м. Океанъ. Океан колишеться ревучий. К. МБ. II. 124.
Словник української мови Грінченка